я вибрала не ту професію. точніше, я вибрала не професію.

і вкотре я, затупивши із номером телефону, надіслала 30грн у вічність...
та загалом проблема значно масштабніша: дублювати вчинки, про які потім шкодую, - моє кармічне прокляття.

уже котрий тиждень не можу нормально заснути. ну ніяк. буду вертітися навколо своєї осі, у голові рояться усілякі суперстратегії, і так до підранку, а там уже й на роботу вставати. дуже за це на себе злюся, бо потім весь день як сомнамбула. рішила піти легшим шляхом - купити снодійне. тіки не знаю шо саме обрати..

о! знову натрапила на релігійну передачу по радіо, що зветься чи то духовні криниці, чи то святі джерела, першоквітневий випуск якої був і дійсно дуже дотепним. за мікрофоном протоієрей якийсьтам патетично рік, що день сміху - це теж важливе свято, адже бог дарував людям цю здатність: "ба більше, бог і сам великий жартівник! коли у авраама ( Read more... )

фсьо! от зара лягаю спати, а від завтра починаю дипломну!!
жжжирні видалися вихідні, хоч і дещо позапланово-несподівано-непередбачувано-неконтрольовані... я ж бо збиралася і збирала бабло на візит до lytvyn , та не так сталося, як гадалося. ну нічьо, надолужимо!
з понеділка - я знову хороша:)

написала було довгий сльозливо-сопливий пост про всі свої біди, про родину, про несправедливість життя... а тут бац! вибило з інета і нічьо не збереглося. от і слушно, подумав я. нашо вам те всьо? а я собі виговорилася, пожаліла себе... і, як казав петрик п*яточкін: от тепер я засну!

придбала сьогодні (без наміру придбати) італійські чобітки, такі шикарні, що півдня уже балдію. а ще не могла ніяк вибрати сумочку до них: зазвичай мені не подобається нічого, а тут полюбилися одразу п*ять. із такої унікальної нагоди я (вирішивши, що мо, мені більше нічьо так не припаде до душі протягом і цілого року) - купила усі п*ять ( Read more... )

ніби і не Пт 13, і коти дорогу не перебігали, а мій день почався із помилково наведеного будильника на півп*ятої. далі - падіння ранкового бутерброда за всіма законами фізики логіки підлості і гравітації, цебто маслом на джинси. на роботі хлопая рісніцами полетів віндовоз зі всіма моїми напрацюваннями. я вже не кажу про такі дрібниці як вступ у ( Read more... )

ех ви, чоловіки... які ж ви невитривалі, нетерплячі, непристосовані...
я певна, що якби місячні були у чоловіків, то ці дні були б для них вихідними (чи ще щось на кшталт), при чому ця практика була би усесвітня й споконвічна.

блін (млинець!), що зі мною коїться?! я геть понищила нервові клітини чи просто божеволію?? кидаюся на людей (переважно близьких), мене все дратує, закипаю миттєво і видаю такі речі, що потім сама дивуюся як могла таке сказати. на мене ображаються, я потім шкодую, але в момент, коли спалахую, ніби свідомість затуманюється, ніяких фільтрів... ( Read more... )